Інформація про безпеку дітей

Як говорити з дітьми та підлітками про поширення відвертих фото й відео

Регулярні розмови з дітьми про можливі ризики поширення оголених або відверто сексуальних фото й відео (так званий секстинг) можуть допомогти запобігти проблемам, як‑от поширення зображення без дозволу. Найкраще спокійно поговорити про цю проблему та час від часу повертатися до цієї теми.

Якщо ваша дитина повідомить про отримання чи надсилання оголеного фото або відео чи матеріалів відверто сексуального характеру, реагуйте спокійно й зосередьтеся на тому, як ви можете підтримати та допомогти. Визнайте сміливість, яку виявила ваша дитина, звернувшись до вас, і запевніть її, що все буде гаразд. Потім разом із дитиною зробіть усе можливе, щоб зменшити можливу шкоду.

Примітка: якщо ваша дитина використовує пристрій із дитячим обліковим записом Apple, у певних додатках Apple фото чи відео, які можуть містити оголення, автоматично розмиваються. Обговоріть із дитиною цю функцію, зокрема те, що потрібно робити, якщо вона бачить розмите фото чи відео.

    • Поясніть, що не можна ділитися фото й відео, на яких зображено інтимні частини тіла.
    • Спонукайте дитину звертатися до вас, якщо фото чи відео, які вона отримала, розмиті або якщо через них вона почувається незручно.
    • Якщо ваша дитина звертається до вас щодо неприйнятного фото чи відео або ви бачите такий контент на її пристрої, спокійно відреагуйте й поясніть, чому вважаєте його неприйнятним. Подякуйте дитині за те, що вона розповіла вам про це або чесно обговорила це з вами.
    • Хоча цікавість до тіла може бути нормальною, подумайте про консультацію із психологом, якщо ваша дитина демонструє повторний або надмірний інтерес до наготи й сексуальності.

    • Згідно з дослідженням, проведеним організацією Thorn у 2023 році, 17% підлітків повідомили, що ділилися оголеними зображеннями, а близько 20% дітей віком від 9 до 17 років повідомили, що їм показували чи надсилали оголені зображення іншої людини без її згоди.
    • Підлітки мають знати, що деякі злочинці видають себе за їхніх однолітків і пропонують обмінюватися фото чи відео з оголеною натурою або відверто сексуального характеру. Потім злочинці використовують ці фото чи відео для сексуального шантажу, погрожуючи опублікувати або поширити їх, якщо жертва не погодиться зробити те, чого вони вимагають. Переконайтеся, що ваш підліток знає: до вас завжди можна звернутися з будь‑якого приводу, і ви обов’язково підтримаєте.
    • Якщо ви дізналися, що ваш підліток отримує або надсилає фото чи відео в оголеному вигляді, зберігайте спокій і спробуйте з’ясувати обставини. Якщо фото чи відео надійшло без його згоди, це могло засмутити підлітка та бути наслідком булінгу або домагань.
    • Іноді фото чи відео оголеної натури поширюються під тиском. В інших випадках отримувачі можуть поширити їх без згоди відправника. Якщо поширення відбувається без згоди або до цього причетна доросла особа, розгляньте можливість звернутися до правоохоронних органів.
    • Делікатно поговоріть зі своєю дитиною про ризики надсилання чи отримання фото або відео із зображенням оголеної натури. Наприклад, коли одержувач навмисно або випадково ділиться ними, що може призвести до глузувань, знущання чи іншої шкоди.
    • Важливо запевнити молодих людей, що, хоч би як було соромно через поширення фото чи відео, це зовсім не кінець світу. Є люди, зокрема й ви, які можуть допомогти. Із часом усе налагодиться.

Детальніше

Поради для безпеки ваших дітей онлайн

Як зробити перебування дітей та підлітків в інтернеті безпечним і позитивним.

Щоб залишатися в безпеці онлайн:

  • Памʼятайте, що ніхто не знає вашу дитину краще за вас. Те, що працює для одних дітей, не працює для інших — все залежить від віку, рівня зрілості та інших чинників.
  • Цікавтеся додатками, якими користується ваша дитина, і звертайте увагу на сайти, які вона відвідує. Ознайомтеся з улюбленими додатками та іграми, щоб зрозуміти їхню платформу, налаштування конфіденційності й те, чому вашій дитині подобаються саме вони.
  • Комунікація — це ключовий момент. Розмовляйте з дитиною, а не читайте їй нотації. Запевніть, що вона завжди може прийти до вас із будь-якою проблемою. Дайте зрозуміти, що ви не реагуватимете гостро і що захистити її для вас набагато важливіше, ніж покарати. 
  • Поговоріть зі своєю дитиною про безпеку та конфіденційність, зокрема про важливість використання надійних та унікальних паролів, а також інших засобів автентифікації, як‑от Touch ID і Face ID.
  • Переконайтеся, що вона розуміє: певні дії онлайн, як‑от поширення оголених фото, можуть мати такі ризики, як булінг, дезінформація та негативний вплив на її репутацію. Розмова має бути стислою, але важливо час від часу до неї повертатися. Запевніть дитину, що ви будете поруч і допоможете їй, якщо трапиться щось погане.
  • Розгляньте можливість використовувати такі інструменти, як «Екранний час», щоб відстежувати й керувати тим, як ваша дитина користується пристроєм. Поговоріть зі своєю дитиною про інструменти, які ви використовуєте, і чому ви ними користуєтеся. Такий досвід допоможе дитині навчитися відповідально користуватися технологіями як тепер, так і в майбутньому. Повертайтеся до цих інструментів у міру дорослішання вашої дитини.

Грумінг і сексуальний шантаж

Як розпізнати грумінг і сексуальний шантаж та говорити про це з дітьми та підлітками.

Грумінг і сексуальний шантаж — дві пов’язані форми сексуальної експлуатації онлайн:

  • Грумінг — це тактика кривдників, яка полягає у встановленні довірливих стосунків із дітьми, щоб маніпулювати ними, експлуатувати їх і завдавати їм шкоди. Зловмисники можуть подружитися з дитиною, щоб поступово завоювати її довіру з наміром у подальшому скривдити її.
  • Сексуальний шантаж відбувається, коли хтось погрожує поширити інтимні зображення або відео, якщо постраждала особа не погодиться на вимоги, як‑от переказати гроші, надіслати ще більше зображень або зробити щось сексуального характеру.

Люди, які жорстоко поводяться з дітьми та експлуатують їх, часто терплячі, наполегливі й добре вміють маніпулювати. Іноді люди, які завдають шкоди дітям і підліткам онлайн, уже знайомі з ними особисто.

У більшості країн сексуальний шантаж і грумінг є порушенням закону. Якщо вашу дитину намагаються втягнути в це, зверніться до правоохоронних органів і служб підтримки.

Захистіть дитину, розмовляючи з нею про грумінг і сексуальний шантаж з урахуванням її віку. Запевніть дитину, що якщо хтось застосовує до неї грумінг або вдається до сексуального шантажу, це не її провина.

Довірливе спілкування надзвичайно важливе. Захист дітей від грумінгу та сексуального шантажу — це безперервний процес, який допомагає їм навчитися розпізнавати тривожні сигнали й не боятися звернутися до вас, якщо щось піде не так.

  • Хоча ці ознаки не обов’язково пов’язані з грумінгом, батьки все одно мають звернути увагу на таку поведінку дитини:

    • Приховує те, що робить онлайн.
    • Швидко вимикає, ховає або закриває пристрій, коли хтось заходить у кімнату.
    • Отримує незрозумілі подарунки, гроші, наркотики, алкоголь або цінні речі.
    • Перебуває онлайн пізно вночі або в незвичний час.
    • Здається засмученою, пригніченою, роздратованою або наляканою.

    Перевірте разом із дитиною, чи хтось онлайн робить наведене нижче:

    • Пропонує їй подарунки.
    • Розповідає про романтику, кохання чи секс.
    • Надсилає або просить надіслати фото чи відео з оголеною натурою або відверто сексуального характеру.
    • Залучає дитину до надто особистих розмов.
    • Просить дитину зберігати таємниці.
    • Намагається ізолювати її від родини чи друзів.
    • Просить її перейти до спілкування на іншій платформі.

    Якщо ваша дитина повідомила ваc, що стикнулася з будь‑якою з цих форм поведінки, запевніть її, що це не її провина.

    Розмови з дітьми та підлітками про грумінг

    Незалежно від віку, найкращий спосіб дізнатися, чи піддається ваша дитина онлайн-грумінгу, і запобігти можливій шкоді — поговорити з нею.

    • Регулярно спілкуйтеся зі своєю дитиною про те, що вона робить в інтернеті.
    • Обговорюйте з дитиною грумінг у спосіб, що відповідає її віку й не викликає страху.
    • Пообіцяйте дитині не злитися, якщо вона розповість вам про щось погане або припуститься помилки. Грумери використовують страх покарання, щоб діти не повідомляли про насильство.
    • Разом домовтеся про правила та межі, включно з тим, коли можна і коли не можна спілкуватися онлайн із людьми, яких дитина не знає. Розгляньте можливість використовувати такі інструменти, як «Екранний час», щоб допомогти вам стежити за тим, як ваша дитина користується технологіями.
    • Переконайтеся, що ваша дитина знає, як поскаржитися на певну особу, заблокувати її або вимкнути сповіщення від її облікового запису в додатках, які вона використовує.
    • Поговоріть про методи й налаштування онлайн-безпеки та конфіденційності.
    • Переконайтеся, що ваша дитина розуміє, якою особистою інформацією можна й не можна ділитися онлайн і чому.
    • Допоможіть дитині відрізняти позитивну взаємодію від такої, що може бути проблемною або небезпечною. Дайте дитині зрозуміти, що якщо хтось із будь‑якої причини змушує її почуватися некомфортно, вона може звернутися до вас по допомогу.

    Розмова з маленькою дитиною про грумінг:

    • Використовуйте правильні назви частин тіла та поясніть, які частини тіла є інтимними та чому.
    • Переконайте дитину не спілкуватися з незнайомими дорослими.
    • Поговоріть про різницю між хорошими секретами, як‑от не розповідати комусь про сюрприз, і поганими секретами, як‑от не розповідати дорослому, якому дитина довіряє, коли відчуває страх або загрозу.

    Розмова зі старшою дитиною про грумінг:

    • Нагадайте дитині, що деякі люди в інтернеті можуть бути не тими, за кого себе видають.
    • Допоможіть дитині навчитися розповідати вам про складні ситуації. Подякуйте дитині за те, що вона вам розповіла, і запевніть її, що ви їй допоможете.

    Розмова з підлітком про грумінг:

    • Нагадайте дитині, що не всі люди є тими, за кого себе видають, і не всі бажають їй добра.
    • Визнайте, що підлітки можуть бути зацікавлені в дослідженні сексуальності, але дайте знати, що дитина завжди може прийти до вас, якщо зіткнеться з чимось загрозливим.
    • Нагадайте дитині, що вона може ігнорувати повідомлення від тих, хто змушує її почуватися некомфортно, повідомляти про таких осіб і блокувати їх.
    • Поясніть, що все, чим вона ділиться онлайн, можна скопіювати й поширити серед інших — випадково чи навмисно.

    Пам’ятайте: ніхто не знає вашу дитину краще за вас. Те, як ви порушуєте складні теми, має залежати від віку вашої дитини, рівня зрілості й інших чинників, зокрема її вразливості та емоційного стану.

    Дитина може неохоче говорити про онлайн-стосунки й навіть не усвідомлювати, що піддається грумінгу. Запевніть її, що якщо хтось маніпулює нею, це не її провина.

  • Хоча це не обов’язково ознаки сексуального шантажу, батьки все одно мають звернути увагу на таку поведінку дитини:

    • Приховує те, що робить онлайн.
    • Просить гроші або подарункові картки, не пояснюючи навіщо. Або з гаманців чи рахунків зникають гроші.
    • Демонструє незрозумілі зміни настрою або здається пригніченою, роздратованою чи наляканою.

    Розмови з дітьми та підлітками про сексуальний шантаж:

    • Підлітки та старші діти мають знати, що є злочинці, які пропонують обмінюватися фото чи відео оголеної натури або відверто сексуального характеру.
    • Поясніть, що ці люди можуть приховувати свою справжню особу, а зображення, ймовірно, належать не їм.
    • Поясніть дитині, що злочинці можуть погрожувати поширити фото чи відео оголеного або інтимного змісту, якщо вона не переказує гроші, не надсилає ще більше зображень або не вчиняє дії сексуального характеру.
    • Скажіть дитині не переказувати гроші й не погоджуватися на вимоги. Виконання таких умов часто заохочує подальшу експлуатацію. Іноді вони переходять до інших постраждалих осіб, навіть якщо їм не платять.

    Що потрібно робити батькам, якщо їхня дитина стала об’єктом таких дій або постраждала від них:

    • Збережіть повідомлення з погрозами на випадок, якщо вони знадобляться правоохоронним органам.
    • Зверніться до місцевих правоохоронних органів, а за потреби — до відповідальних осіб у школі чи на роботі.
    • Заблокуйте кривдника та перевірте налаштування безпеки пристрою за допомогою функції «Перевірка безпеки» від Apple.
    • Ознайомтеся з Посібником користувача з особистої безпеки, який пропонує стратегії для керування цифровою безпекою та припинення спілкування з небезпечними контактами.
    • Запевніть дитину, що, хоч ситуація може здаватися надзвичайно складною, можна отримати допомогу, і вона з цим обовʼязково впорається.
    • Заохочуйте дитину до довірливого спілкування з вами, іншою дорослою людиною, якій вона довіряє, або звертатися на гарячу лінію підтримки.
    • Допоможіть дитині звернутися до служб підтримки, як‑от гарячих ліній або організацій підтримки постраждалих осіб. (Довідкові ресурси дивіться внизу сторінки.)

    Передусім нагадайте дитині, що це не її провина і що їй не доведеться проходити через це наодинці.

Боротьба з кібербулінгом

Як його ідентифікувати й допомогти своїй дитині чи підлітку?

Кібербулінг — це знущання, які здійснюються онлайн із використанням цифрових пристроїв, як‑от телефонів, комп’ютерів та планшетів. Це може відбуватися через текстові повідомлення, різні месенджери, чат, електронну пошту, онлайн-ігри, соціальні мережі, пряму трансляцію, фото й відео. Знущання зазвичай визначається як систематичне агресивне словесне чи фізичне насильство, коли має місце певний дисбаланс сил. Але будь-яка форма переслідування, зокрема образи, погрози, видавання себе за іншу особу, поширення чуток і відчуження, може мати такий самий негативний вплив. Зображення, що містять оголену натуру, також можуть бути використані для залякування. Кібербулінг часто відбувається паралельно з фізичним знущанням у школі чи спільноті. Згідно з даними Дослідницького центра П’ю (Pew Research Center) у 2022 році, майже половина підлітків у США зазнавали знущань або переслідувань в інтернеті.

Не завжди очевидно, що дитина потерпає від кібербулінгу, до того ж сама вона може і не сказати про це. Зверніть пильну увагу, якщо поведінка вашої дитини змінилась (хоча це необов’язково ознаки кібербулінгу): має проблеми зі сном; не хоче йти до школи; виявляє зниження почуття власної гідності; демонструє зміни в онлайн-звичках, як‑от постійно перевіряє свої соціальні мережі або не користується своїми пристроями у вашій присутності.

Будь-яка дитина може постраждати від кібербулінгу, але деякі діти уразливіші за інших, зокрема через приналежність до расових чи релігійних меншин, діти з інвалідністю, ЛГБТК+ молодь — тобто будь-хто, хто відрізняється від інших поведінкою чи виглядом.

Короткі але часті розмови з вашою дитиною про її життя онлайн можуть допомогти зміцнити ваші стосунки. Тож вона, імовірніше, звернеться саме до вас, якщо зазнає кібербулінгу. Також важливо, щоб дитина розуміла, що якщо це трапляється з нею, це не її провина, і є люди, які допоможуть із цим впоратися.

    • Будьте спокійні, не реагуйте надто гостро й не звинувачуйте. Не варто відбирати пристрої у дитини. Це зазвичай не допомагає.
    • Почніть із того, що просто вислухайте. Дізнайтеся, що трапилося та як ваша дитина через це почувається. Підтримайте її.
    • Якщо хтось надсилає неприйнятні зображення чи вміст, який викликає у вашої дитини дискомфорт, ви можете порадити їй не відповідати.
    • Заохочуйте свою дитину використовувати такі інструменти, як блокування облікового запису або вимикання сповіщень, а також повідомляти про вміст на платформі, де стався інцидент.
    • Обговоріть план дій, щоб покласти край кібербулінгу, і подумайте, як ви можете допомогти дитині оговтатися й зміцнити психологічно.
    • Залучайте дитину до обговорення та планування рішень. Кібербулінг часто призводить до втрати контролю над соціальною ситуацією, і залучення вашої дитини допомагає подолати це.
    • Якщо сумніваєтеся, зверніться за допомогою до шкільного психолога, вчителя чи іншого експерта.
    • Іноді батьки можуть погіршити ситуацію, зреагувавши публічно. Реакції мають бути зваженими.
    • Якщо особа, яка залякує вашу дитину онлайн, також є неповнолітньою, поспілкуйтеся з її батьками та керівництвом школи, щоб розвʼязати проблему з поведінкою дитини.

  • Поставтеся до цього серйозно. Кібербулінг може свідчити про те, що дитина в біді, і це може призвести до ще серйозніших проблем. Перш ніж визначити наслідки такої поведінки, з’ясуйте, чому дитина поводиться жорстоко чи агресивно.

    Причини можуть бути різні, але ось найпоширеніші:

    • Дитина намагається вписатися в групу однолітків, що бере участь у кібербулінгу.
    • Відчуває тривогу, гнів, депресію, брак контролю, розчарування або стрес.
    • Сама піддається кібербулінгу.
    • Відчуває потребу контролювати.
    • Шукає уваги з боку інших.
    • Не до кінця розуміє негативний вплив кібербулінгу.

    Якщо дитина вчиняє кібербулінг, батьки та інші дорослі, яким вона довіряє, можуть:

    • Дізнатися, що відбувається з дитиною, і спробувати зʼясувати, чому вона це робить. Врахувати емоційний стан дитини, її оточення та інші чинники.
    • Поговорити з дитиною та пояснити, як кібербулінг може негативно вплинути на інших і на неї саму та чому це неприйнятно. Розповісти їй про важливість доброзичливості, співчуття й про те, як ці емоції діють на інших.
    • Розглянути можливість поговорити зі шкільним психологом або іншим фахівцем, щоб отримати пораду й розробити план дій.
    • Попередити дитину, що кібербулінг має наслідки.
    • Обміркувати разом із дитиною, як вона може спокутувати свою провину перед людиною, яку образила.

Отримайте емоційну та психологічну підтримку

Потрібно негайно зв’язатися з фахівцем? Національна гаряча лінія для дітей та молоді пропонує безплатну цілодобову підтримку в чаті, телефоном чи електронною поштою.

Зверніться на Національну гарячу лінію для дітей та молоді, щоб дізнатися більше

Поскаржитися

Ви можете анонімно повідомити про зображення на Портал повідомлень фонду IWF/Stop Sexтинг.

Відвідайте Портал повідомлень фонду IWF/Stop Sexтинг, щоб дізнатися більше